Спонукають останніх

Спонукають останніх щонайменше до кінця випробувати свою долю, покладаючись на волю вищих сил і сподіваючись на їхнє, так би мовити, співчуття і розуміння, чи сліпо вірячи в їх любов або справедливість.

Цілком імовірно, що заради отримання повною мірою щойно згаданого специфічного досвіду персоналізованою ідентичністю або людською душею, іудо-християнство безпосередньо причетне також до підтасовування життєвих установок і цінностей, внаслідок чого весь світ перевертається шкереберть, а всякі спроби сучасної людини реалізувати мрії про досконалу істоту стають марними. Адже релігія в симбіозі з наукою, приміром, психологією підсвідомого (фройдизм і неофройдизм) таки творять «чудеса» запаморочення свідомості індивіда, коли біле стає чорним, а істинне хибним. Зокрема фрейдизму вдалося-таки остаточно очорнити людину, нібито відкривши в ній жахливе підпілля найогидніших потягів і устремлінь. До того ж це «пекло» людської душі на диво легко почало широко визнаватися джерелом всіляких проявів творчого начала людини та піднесених станів душі. Природно, що на тлі демонізації людини фройдизмом цілком закономірним стає припущення про те, що «вчення про гріхопадіння проливає інше світло на виявлене в людині підпілля, на злочинні інстинкти в її підсвідомості. Якщо людина є істотою гріховною і якщо вона вчинила первогріх з огляду на притаманну їй свободу, то це означає, що вона є істотою возвеличенню, вільною духом». Проте, з іншого боку, теологічнаий погляд на світ і місце людини в ньому все ж призводить до закабалення людини як творчої істоти. Зокрема, на думку М. Гартмана, «теологічне розуміння навколишнього світу, відповідно до якого, в цьому світі реалізується вище життя, є спільним зі свободою та моральнісним аспектом людського існування»

Однак чи не найголовніша властивість релігії полягає в тому, що вона є джерелом основоположних інтерпретацій, які трансформують систему ілюзій у звичний світ буденної людини та вимальовують або й виправдовують наявний стан речей в ньому як єдино можливий і «освячений» згори. Як наслідок, релігія неодмінно стоїть за специфікою того, що можна назвати «картиною світу» та визначає особливості поведінки «спостерігачів» і «художників» в одному обличчі цієї картини. Принаймні, «…вірування… мають таку спільну основну ноту: вони змушують людину діяти інакше, не так, як вона вчинила б спонтанно, вони змушують її протистояти думкою тому, що підказують їй безпосередній досвід і проста логіка; тобто вони змушують її стати тим, чим вона не є (чим вона не може бути) у своєму мирському, непросвітленому стані, у своєму людському бутті .

А купить участок в Симферополе можно здесь. Выгодно и недорого.

Комментарии закрыты.