Коза блукала містом


Коза блукала містом,
Шукала, де поїсти.
Куди не суне роги -
Асфальт, тверда дорога.
Від голоду і спраги
Ледь дише бідолага.
Стомилась кізка біла -
І бекнути несила...
Аж бачить: за продмагом -
П'янющий чолов'яга,
У нього шмат хлібини,
Півпляшки "Горобини".
Коза оте поїла
І з пляшечки запила,
А чолов'ягу в дяку
Лизнула у мордяку.
Той, відвернувши пику,
Під носа промугикав:
"Чекай з любов'ю, Люсю,
Дай трішечки просплюся".

Комментарии закрыты.