Архив рубрики «Лірика»

Дешева екзотика

03.11.2011

На ґанку вів розмову дід: -  Раніше все було як слід: Жінки вдягалися до діла, Не виставляли грішне тіло. Помади й кремів не було  - Обличчя квіткою цвіло. Тютюн смердючий в рот не брали, Зате які пісні співали! Мов солов'їні голоси Ото були у нас часи! А зараз ходять без спідниці.... Де сором дівся в […]

У класичному стилі

01.07.2011

З неба падали зорі ми купалися в морі, чайки низько літали про кохання співали. Шовковистії хвилі У класичному стилі, Нам тіла лоскотали на відвертість штовхали. Свідки місяць і хмара почвалали у парі, нічка геть потемніла я торкнувсь твого тіла. На піску в морській піні зняв повільно бікіні, у обіймах сплелися, у єдине злилися. Зникли чайки […]

Хочеться бути

01.07.2011

Хочеться Бути морем, сушу в обійми взяти, хвилями пестити гори, теплий пісок цілувати. Хочеться Бути степом, трави духмяні ростити, чути пташині вертепи, з сонцем відверто дружити. Хочеться Бути небом, чистим, блакитним, безкраїм, і збудувати для тебе, тихий куточок раю.

Бранка

01.07.2011

Місяць вештався небом смаглявим поглядав на кудлату стерню. Я тобі, ти мені на галяві Шепотіли: - Кохаю!, - Люблю! Шовковистий вітрець не байдужий лоскотав наші юні тіла, я в обіймах твоїх міцних, дужих, наче квітка троянди була. Солов’ї шаленіли у хащах, а під нами духмяна трава, я хмеліла, тремтіла від щастя й обіцянки з тебе […]

Не задавай мені питань

01.07.2011

Не задавай мені питань не задавай бо я не знаю, чому без пахощів туман, шлях навпростець до небокраю. Чому приходить темна ніч, у небесах палають зорі… а ми з тобою віч-на-віч немов два човники у морі. Коли в грудях горять серця за свідка лиш духмяне сіно, геть забуваєш про Творця, тоді і море по коліна. […]

Закрита школа

01.07.2011

Стоїть зажурена під сонцем, мов сирота на злих вітрах, шибки побиті у віконцях, підплакує старенький дах. Пониклі, опустілі класи забули гомін дітвори, по стінах плями, мов гримаси, бур’ян вирує у дворі. А наступає темна нічка їй сниться понад сто років щасливі діти, тепла пічка, поради чуйних вчителів. Веселі галасливі діти дарують віру у життя.

До батьківської хати

30.06.2011

Так хочеться мені До батьківської хати – Стежиною пройти, Матусю обійняти. Спитати про життя, В дитинство зазирнути. Води із джерела Рукою зачерпнути. Лечу я, наче птах, До рідної хатини… Стежина в бур’янах, В садочку кущ калини. Ніхто мене не жде, Не дасть попить із глека. Десь на даху стоїть Сумний, сумний лелека… Блогун